НІГІЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до нігілі́зм 1 і нігілі́ст 1. Демагоги й крикуни, які в нас ще не перевелися, а також їх недалекі підспівувачі намагаються ширити нігілістичні погляди на радянську літературу (Про багатство л-ри, 1959, 75); // Власт., характерний для нігіліста (у 1 знач.). Критичному реалізму аж ніяк не властиві тенденції нігілістичного ставлення до дійсності (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 419.