НІКОТИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до нікоти́н. Кажуть, запеклий курій дихає неповними легенями, бо створюються нікотинові пробки, і через те він лише часткою легенів вдихає свіже повітря (Руд., Остання шабля, 1959, 255); // Який містить у собі нікотин. Нікотинові препарати широко використовують для боротьби з шкідниками сільськогосподарських рослин і тварин (Техн. культ., 1956, 305); Нікотинова кислота.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 423.