НІКЧЕ́МНІТИ, ію, ієш, недок. Ставати, робитися нікчемним (у 1 знач.), занепадати, вироджуватися (про живі істоти). — Старі люди якось краще уміли зберігати свою силу.. Були здоровіші від нас, не нікчемніли в розкошах, як тепер настало (Мирний, І, 1954, 182).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 424.