НІМТУРА́, и́, ж., лайл. Про німу людину або таку, що ще не навчилася говорити. [Петро:] Лізь сюди, Степанку! Чуєш? Лізь швидше! Лізь, бісова німтура, а то мара з’їсть!.. (Вас., III, 1960, 257).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 425.