НІ́ША, і, ж. Западина або виступ у стіні. — Її помешкання складалося з просторого, ясного покою й ніші, де стояло її ліжко (Фр., IV, 1950, 293); В стінах біля дверей — невеличкі ніші, в яких горять лампади (Руд., Остання шабля, 1959, 426); * У порівн. Вона сиділа в замковій бойниці [бійниці], неначе в ніші (Л. Укр., І, 1951, 187); // чого, з означенням. Заглиблення, зроблене для чого-небудь. Катря ще далі подається від нього [Павла], втискується гнучким станом у віконну нішу (Кучер, Прощай.., 1957, 160); З обох боків обсаджена жасмином стежка вела у нішу вузьких дверей (Чорн., Визвол. земля, 1959, 223); // Заглиблення, западина в чому-небудь (на схилі берега, гори, в окопі, траншеї і т. ін.). Радист склав апарат і відніс його в таємну, видовбану в землі нішу (Ю. Бедзик, Дніпро.., 1951, 235); В тому місці, де розбиваються морські хвилі, біля підніжжя берега утворюється печера — прибійна ніша (Курс заг. геол., 1947, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 431.