Що oзначає слово - "об'єктивний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ОБ’ЄКТИ́ВНИЙ1, а, е.

1. Який існує поза людською свідомістю і незалежно від неї; незалежний від волі, бажань людини; протилежне суб’єктивний. Соціалізм неминуче прийде всюди на зміну капіталізмові. Це обєктивний закон суспільного розвитку (Програма КПРС, 1961, 4); Ядро зла було не в самому факті відхилення від норми, а в тому, що факт цей в силу обєктивних обставин мусив залишитись безкарним (Вільде, Сестри.., 1958, 36).

Об’єкти́вна і́стина — правильне відображення в свідомості людей, у положеннях науки дійсності, реального світу. Бути матеріалістом значить визнавати обєктивну істину, яку відкривають нам органи чуттів (Ленін, 18, 1971, 123); Об’єкти́вна реа́льність (ді́йсність); Об’єкти́вний світ — зовнішній світ, природа, буття. Єдина "властивість" матерії, притаманна їй в будь-яких станах — це властивість бути обєктивною реальністю (Вісник АН, 4, 1957, 4); Психіка як продукт мозку є субєктивним відображенням обєктивної дійсності (Фізіол. ж., VI, 4, 1960, 253); Порівняння — це такий логічний прийом, за допомогою якого встановлюються схожість і відмінність предметів, явищ обєктивного світу (Логіка, 1953, 12).

Об’єкти́вне пра́во, юр. — право як сукупність норм, на відміну від прав, які надаються окремим особам (суб’єктам); Об’єкти́вний ідеалі́зм — у філософії — один з основних різновидів антинаукового ідеалістичного напрямку, який визнає основою всього існуючого абстрактну свідомість ("дух", "світовий розум" і т. ін.); Об’єкти́вні показники́, мед. — показники хвороби, які мають зовнішній вияв (на противагу суб’єктивним).

2. Позбавлений упередження і суб’єктивного ставлення; безсторонній, неупереджений. Треба бути щирим, без жалю до себе одвертим, правдивим, обєктивним (Вас., IV, 1960, 36); Вже в збірці "Голубі ешелони", а особливо в творах 30-х років, П. Панч визначився як письменник з нахилом до спокійного, обєктивного викладу (Рад. літ-во, 1, 1963, 20).

ОБ’ЄКТИ́ВНИЙ2, а, е, спец. Прикм. до об’єкти́в. Якщо фотографований будинок не вміщається на матовому склі, то піднімають вгору обєктивну дошку апарата (Довідник фот., 1959, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 496.