ОББИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оббива́ти. Щоб не допустити обламування гілок та оббивання плодів вітром, під дерева, які добре вродили, підставляють підпори (Сад. і ягідн., 1957, 230).
◊ Оббива́ння поро́гів — довге, безперервне ходіння куди-небудь у якійсь справі; набридання кому-небудь проханнями. Се справжній наш хрест оте оббивання чужих порогів (Л. Укр., V, 1956, 425).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 464.