Оббіратися, ра́юся, єшся, сов. в. обібра́тися, обберуся, решся, гл.
1) Набираться, набраться, набрать много. Не оббірайся ваги, бо дорога грузька. Полт.
2) Набирать, набрать на себя, убраться. Свиня в реп’яхи обібралася.
3) Находиться, найтись, выискаться. К. (О. 1862. III. 23). Обібрався такий то хазяїн… Драг. 3. Оттогді ж то не могли обібратись, за віру християнську одностайно стати, — тільки обібрався Барабаш та Хмельницький. АД. II. 3. У мене оббереться старійший козак на долині Черкень погуляти. Лукаш. 41.
4) Дѣлать, сдѣлать себя. Обібрався грибом, то лізь в борщ. Чуб. І. 243.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 3.