ОБВУГЛІ́ЛИЙ, а, е. Те саме, що обву́глений. Палац підпалили і здобули штурмом скіфи. Про це свідчать сліди пожежі, обвуглілі рештки тварин та людей (Іст. стар. світу, 1957, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 475.