ОБВІ́ТРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБВІ́ТРИТИСЯ, рюся, ришся, док. Від вітру ставати пересохлим, шерхлим, потрісканим (про шкіру відкритих частин тіла). Цілий день ходив без картуза — обвітрився, загорів (Баш, На землі.., 1957, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 473.