ОБГОВО́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. обговори́ти. Після широкого обговорення багатьох справ комуни, особливо питань внутрішнього життя і господарства, збори закінчуються (Ірчан, II, 1958, 400); Прослухування і обговорення музичних новинок стало традицією в Спілці композиторів України (Мист., 3, 1964, 15); — Ці кандидатури не підлягають обговоренню (Донч., V, 1957, 291).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 477.