ОБЕЗГЛУ́ЗДИТИ, у́жджу, у́здиш, док., перех., розм. Зробити безглуздим, дурним. Голови ви буї! Який вас обезглуздив кат? (Котл., І, 1952, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 486.