ОБЕР-МАЙСТЕР, тра, ч. Старший майстер у доменних, сталеплавильних і прокатних цехах. Тонни розтопленого чавуну корилися одному порухові білих брів обер-майстра (Ю. Янов., І, 1954, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 490.