ОБКЛЕ́ЙКА, и, ж.
1. Дія за знач. обкле́ювати. Вино, яке при повторних фільтраціях не прояснюється, очищають обклейкою, що здійснюється різними речовинами (Колг. Укр., 7, 1956, 41).
2. Те, чим обклеюють або обклеєне що-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 512.