ОБКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.
1. Дуже коротко або нерівно підрізувати щось кругом, з усіх боків.
2. перен. Надмірно скорочуючи, обмежуючи, погіршувати що-небудь. Пролетаріат.. завоював Росії всю ту, з дозволу сказати, "конституцію", яку відтоді тільки псували, урізували і обкраювали (Ленін, 31, 1951, 308).
3. перен. Залишаючи собі, не віддавати кому-небудь певну частину чогось призначеного для нього. З простими москалями недобре поводився [Максим]: .. почав обрізувати та обкраювати ті злиденні достачі, які давалися… (Мирний, І, 1949, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 514.