ОБЛА́ВНИК, а, ч. Учасник облави. Мовчать облавники: всіх подив охопив, Усіх зачарував міцний, прозорий спів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 141).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 517.