ОБЛЕ́ГШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до обле́гшений 2-4. З підвищенням тону і переходом до високого регістру атака звука зм’якшується, що призводить до облегшеності звучання голосу (Худ. чит., 1955, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 521.