Що oзначає слово - "облога"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ОБЛО́ГА, и, ж.

1. Оточення військами укріпленого пункту (міста, фортеці і т. ін.) з метою оволодіння ним. Декуди ставали опором міщани в своїх мурах, і непривичні до ведення правильної облоги монголи мусили не раз тратити багато часу, добуваючи брам і мурів (Фр., VI, 1951, 57); Доводилося розпочати справжній бій і облогу (Тулуб, Людолови, II, 1957, 108); // Перебування в обложеному місті, фортеці тощо. Три тяжкі неділі Богун з військом У тяжкій облозі бував… (Укр.. думи.., 1955, 115); [Ізоген:] Хіба під час облоги не буває, що й батько дітям брами не відчинить і їх не пустить в поле до криниці..? (Л. Укр., III, 1952, 299); Це правда, правда, що під Ленінградом у бліндажі лежав з бійцями Ленін рядом. Інакше б їм тяжку не витримать облогу, Інакше як би їм здобути перемогу! (Бичко, Вогнище, 1959, 51).

Обступа́ти (обступи́ти, става́ти, ста́ти і т. ін.) обло́гою; Бра́ти (взя́ти) в обло́гу — оточувати з усіх боків військами. — І як мислите, воєводи, — запитав Святослав, — будемо далі брати Переяславець копієм [зброєю] чи станемо облогою? (Скл., Святослав, 1959, 357); В Баварський край мечем, огнем Він прокладав дорогу. Столицю військом обступив І взяв її в облогу (Вороний, Вибр., 1959, 84); Стан обло́ги — надзвичайні заходи, які запроваджує державна влада в якій-небудь місцевості при безпосередній загрозі захоплення її ворогом. У першому наказі начальник гарнізону Микола Щорс оповіщав населення міста, що Київ поки що перебуває в стані облоги (Скл., Легенд. начдив, 1957, 60); Вже ж третій місяць линяло тут на сонці, на дощах оголошення про стан облоги на всьому Покутті (Козл., Ю. Крук, 1957, 351).

2. Військо, яке здійснює оточення укріпленого пункту. — В першому-ліпшому місці обложені вийдуть і перебють облогу поодинці (Ле, Наливайко, 1957, 64); * У порівн. Нам хата все тіснішою здавалась, бо темрява з кутків давно вже вийшла та й обступила нас, немов облога (Л. Укр., І, 1951, 293).

3. спец. Оточення звіра під час полювання; облава. Негр покликав із села кількох своїх знайомих на облогу барса (Трубл., Мандр., 1938, 134).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 528.