ОБЛОСКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛОСКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., перех. Лоскотати кругом, по поверхні. Тоні знову смішно від того, що, тільки рушиш [на мотоциклі], вітер раз у раз заголює тобі коліна, облоскочує (Гончар, Тронка, 1963, 228).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 529.