ОБМЕ́ЖУВАЛЬНИЙ, а, е.
1. Який передбачає обмеження чогось; признач. для обмеження чого-небудь. При підгонці пересувного хомута довжину хомута змінюють шляхом укорочення або подовження обмежувального ременя (Конярство, 1957, 181).
2. Який не охоплює чого-небудь повністю, у всьому об’ємі; обмежений у якомусь відношенні. Обмежувальне тлумачення закону.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 536.