ОБНИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обниза́ти. Усі груди так і обнизані добрим намистом із червонцями (Кв.-Осн., II, 1956, 26); Корчі ялівцю, обнизані напереміну то зеленими, то темно-синявими, то чорними ягодами, понасторошували круг них [дерев].. шпильки (Фр., VIII, 1952, 112).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 545.