ОБО́ЖНЕННЯ, я, с. Дія за знач. обо́жнити. Коли забути про це [справжній патріотизм], можна скотитись до обожнення галушок і синіх шароварів (Рильський, III, 1955, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 549.