ОБОРО́ННИЙ, а, е. Прикм. до оборо́на 3-5. За п’ять днів авіаційної й артилерійської підготовки гітлерівці кинули на Севастопольський оборонний район сорок шість тисяч фугасних бомб (Кучер, Голод, 1961, 165); Полк, в якому служив лейтенант Заярний, зазнав великих втрат в оборонних боях на Україні, і його восени відправили в тил на поповнення (Хор., Незакінч. політ, 1960, 13); Оборонні роботи на плацдармі були саме в розпалі (Гончар, II, 1959, 322); Починається вірш [І. Франка "На суді"] як оборонна промова, далі він набирає полемічного характеру і в кінці звучить як обвинувальний вирок буржуазним суддям і всьому капіталістичному ладові (Іст. укр. літ., І, 1954, 519); // Який працює на оборону країни. Оборонна промисловість потребувала замінників імпортної або тимчасово недоступної сировини або розширення існуючої сировинної бази (Видатні вітч. геогр.., 1954, 140); Мама працювала інженером на оборонному заводі (Ів., Таємниця, 1959, 88); // Признач. для оборони. Оборонні стіни, що складалися з трьох поясів, досягали в найбільш вразливих місцях понад 8 м завтовшки (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 292); На горбах, за хутором, будували оборонні споруди (Перв., Невигадане життя, 1958, 166).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 551.