ОБРЯ́СНЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до. обрясни́ти. На соборній дзвіниці, обрясненій клечанням, шаленів у побожному захваті Саливон Глек (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 375); Обличчя обряснені потом.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 574.