ОБРІ́ДЧАСТИЙ, а, е, розм. Те саме, що обрі́дкуватий. Оця пшениця густа та хороша, а ця обрідчаста (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 567.