Що oзначає слово - "обсмикувати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ОБСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСМИ́КАТИ, обсми́каю, обсми́каєш і обсми́чу, обсми́чеш, док., перех. і без додатка.

1. Смикаючи донизу, поправляти, опоряджати (одяг, вбрання і т. ін.). Олеся ловила стрічки рукою й швидко то одкидала їх, то притягала, то обсмикувала (Н.-Лев., III, 1956, 44); До кімнати повагом увійшов господар, на ходу обсмикуючи поли піжами (Шовк., Інженери, 1956, 433); Підійшла [мати] до малюнка, обсмикала рушник, краще квіти порівняла (Вас., II, 1959, 291).

2. Смикаючи, виривати те, що звисає, стирчить і т. ін.; вирівнювати, поправляти (сіно, солому і т. ін.). Не обсмикуючи, відкидає Ольга снопи вбік і далі ріже серпом пожовкле жито (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 35); І порплиться кожен собі в господі, як курка на гнізді. Вимощує, підмощує, смиче, обсмикує, курчат висиджує (Мирний, І, 1949, 184); // Смикаючи, обривати, обскубувати кругом. [Кукса:] А ви б розчесали свою куштрю, а то горобці подумають, що куделиця, і обсмикають на гнізда! (Кроп., І, 1958, 210); * Образно. Монархістів ми [октябристи] закличем І тоді гуртом обсмичем Надто довгий хвіст, Що свобода розпустила (Сам., І, 1958, 234); // рідко. Смикаючи, обдирати, здіймати. Огей відсуває келишок набік, обсмикує з ковбаси шкуринку.. й поволі їсть (Досв., Вибр., 1959, 218).

3. тільки недок., перен., розм. Різким зауваженням зупиняти, утримувати від яких-небудь небажаних дій.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 582.