ОБСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обсо́хнути, обсо́хти. Під галуззям дерев.. там-не-там мелькнув із обсохлими крильцями білий метелик (Кобр., Вибр., 1954, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 583.