ОБТИРА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. обтира́ти.
2. Лікувально-профілактична процедура, при якій тіло обтирають шматком тканини, намоченої в якій-небудь рідині, а потім розтирають до почервоніння шкіри. Тепер на мене мають прекрасний вплив холодні обтирання (Л. Укр., V, 1956, 225); При загартуванні водою треба забезпечити поступовий перехід від слабих подразників до сильних, тобто починати з обтирання тіла водою, далі переходити до обливання (Наука.., 7, 1956, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 590.