ОБУСУРМА́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБУСУРМА́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм., заст. Переходити до чужої (перев. мусульманської) віри, засвоювати чужу (перев. татарську або турецьку) мову, культуру; ставати бусурманом за вірою, мовою, культурою. Горпина з жахом дивилася на Олену. Обусурманилася зовсім жінка. З першим-ліпшим татарином розмовляє, як із рідним (Тулуб, Людолови, І, 1957, 370).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 597.