ОБУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док., діал. Навчатися. Сина дав У бурсу в Київ обучатись (Шевч., II, 1963, 187); У старої пані не було роду, окрім мала собі унучечку, — у Києві обучалась у якомусь там… от коли б вимовити… інсти-ту-ті (Вовчок, І, 1955, 103).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 598.