ОГАНЬБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. оганьбля́ть: док., перех. Те саме, що зганьби́ти. Не плач, моя доле кохана, Шануй оченята-зірки: Тебе оганьбила догана, Образили пані бридкі (Стар., Вибр., 1959, 17); Оганьбив я себе. Чому сам не признався Марії, що одружений? (Хор., Ковила, 1960, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 612.