ОГЛОБЕ́ЛЬНИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що голобе́льний. І все кобилок поганяє [Меркурій], Що оглобельна аж брикає (Котл., І, 1952, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 614.