ОГЛЯДО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до о́гляд 5. Широко відзначила ювілейну дату Шевченка, зокрема, польська преса. Крім статей оглядового характеру, тут надруковано ряд матеріалів про взаємини Шевченка з польськими революціонерами і культурними діячами (Рад. літ-во, 1, 1962, 105).
2. Признач. для спостереження, оглядання. Василь згадав те напружене чекання, коли крізь оглядову щілину танка ясніло й ясніло повітря, далі й далі відходила нічна темрява (Ю. Янов., II, 1954, 99); Оглядове вікно.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 617.