ОГРЯ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. огря́дни́й. Крутнувшись на підборах, боярин несподівано легкою для своєї огрядності ходою вийшов з челядні (Тулуб, Людолови, II, 1957, 453); Він, незважаючи на свою огрядність та немолоді роки, спустився з дивною легкістю і вправністю (Руд., Вітер.., 1958, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 622.