ОДЕ́ЖИ́НКА, и, ж. Зменш. до оде́жи́на. — Ліпше було би посправляти яку одежинку на діти (Март., Тв., 1954, 156); Брати повискакували з хати в одних тільки сорочках і зостались на світі без копійчини, одежинки і шматка хліба (Стор., І, 1957, 51); * Образно. Прийшла зима. Летять сніжинки і стелять ковдри по землі. Вдяглись у білі одежинки зайці великі та малі (Забіла, У.. світ, 1960, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 624.