ОДЕ́НОК, нка, ч., діал. Копиця, стіжок сіна, соломи і т. ін. на дерев’яній підстилці. Даремно комісар.. перешукував старанно двір і всі двірські будинки, не виключаючи й оборогів, стогів сіна, скирт соломи і оденків, — панича не було (Фр., III, 1950, 301); Одні [робітники] збивають сіно у вали, одні кінчають скидати в копички, там зносять копиці до острови і закладають оденок (Круш., Буденний хліб.., 1960, 171); // Дерев’яна підстилка під копицею, стіжком сіна, соломи і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 624.