ОДНООСІ́БНИЦЯ, і, ж. Жін. до одноосі́бник. — Стривайте, — мовила молодичка Параска, — вона ж одноосібниця! Спершу нехай до колгоспу вступають..! (Ю. Янов., Мир, 1956, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 636.