ОДНОЦІ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Суцільний. Підмоклі луки.. зажовтілися.., як одноцільний жовтий килим (Фр., VIII, 1952, 9); Коли б не було просторів у світі порожніх, Все одноцільне було б і дебеле (Зеров, Вибр., 1966, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 640.