ОДР… див. відр… (крім слів, розроблених на одр…); напр.: одра́зу, одра́ювати, одрива́ти, одрі́зати, одробі́ток, одру́б, одряди́ти і т. ін. див. відра́зу, відра́ювати, відрива́ти, відрі́зати, відробі́ток, відру́б, відряди́ти і т. ін.
ОДР, а́, ч., заст., уроч. Ліжко, постіль. Юрба хвилюється і мчить Туди, де на одрі високім Лежить на ковдрі парчевій Княжна весь час у сні глибокім (Пушкін, Руслан і Людм., перекл. Терещенка, 1949, 183).
На сме́ртнім одрі́: а) при смерті; б) мертвий. Художник протисся в натовпі до його дому і нищечком, причаївшись поміж людьми, змалював поета на смертнім одрі (Ільч., Серце жде, 1939, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 641.