ОДІВА́ННЯ, я, с., розм., рідко.
1. Дія за знач. одіва́ти і одіва́тися. Перед очима вставали зоряних теплих вечорів школярські мандри до лісового ставу, і нічні купання цілою ордою, .. і колючі, веселі дрижаки на одіванні, коли руки ніяк не попадали в рукава сорочки… (Вас., II, 1959, 297).
2. Те саме, що о́дяг.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 630.