ОЖИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і рідко ОЖИ́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЖИВИ́ТИСЯ, оживлю́ся, ожи́вишся; мн. ожи́вляться; док.
1. Повертатися до життя, оживати. Гроза пронеслась. Оживилися квіти. І дихати легко, І все — як умите (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 91).
2. перен. Пробуджуватися знову; відновлюватися. В останні два роки надії трохи оживилися: цензура немов утомилася забороняти і пустила торік щось 10 брошурок для селян популярно-наукового змісту (Коцюб., III, 1956, 197).
3. Виходити з стану млявості, байдужості; ставати жвавішим, веселішим. Раз тільки Франко оживився, як почав ганити львівських соц.-демократів за робітницькі розрухи… (Л. Укр., V, 1956, 362); Орлюк побачив раптом ескадрилью наших винищувачів і оживився. — Як я заздрю льотчикам (Довж., І, 1958, 285); // Ставати рухливішим, виразнішим, жвавішим (про обличчя, очі). Її мутні очі оживлялися, похилена стать випростовувалася (Коб., І, 1956, 403); Обличчя Зінаїди Павлівни оживилось, рука затремтіла (Дмит., Розлука, 1957, 107).
4. чим і без додатка, перен. Наповнюватися життям, діяльністю і т. ін. Гомоном дітвори.. оживляється, розвеселяється моя пустиня (У. Кравч., Вибр., 1958, 403); Махнула [осінь] на села, і вони здулися скиртами та повними оборогами, оживилися отарами овець та чередами скоту (Фр., VIII, 1952, 78); Як виросла [Ядзя].., дім її батьків більше оживився, бували частіше гості, а іменини відбувалися ще гучніше (Кобр., Вибр., 1954, 90).
5. перен. Ставати інтенсивнішим, активнішим, діяльнішим; швидше, жвавіше відбуватися, протікати і т. ін. Оживлялась музика крапель [з дахів], сумних і веселих, лінивих і жвавих, глухих та дзвінких (Коцюб., II, 1955, 284); Машиніст піддає пари: оживляються, жвавіше цокотять колеса (Кач., II, 1958, 87); Розмова оживлювалася чимраз більше (Фр., VI, 1951, 419).
6. перен. Ставати яскравішим, барвистішим. Лісова земля оживлялася світляками, що блистіли на її темно-зеленім тлі, немов краплі світла (Коб., І, 1956, 455); Ландшафт західної частини Правобережного Полісся вздовж рік оживляється виходами на поверхні гранітів і червоного шиферу (Дерев. зодч. Укр., 1949, 7); М’який колорит інкрустації, виконаної різними натуральними породами дерев, оживляється сріблястими відблисками перламутру та золотистими відблисками мідного дроту (Матеріали з етногр., 1956, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 648.