ОЗДОРОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Стати знову здоровим, набратися сил після хвороби; одужати. А воно молоде, то швидко і виходилося собі, оздоровіло; вже й у рум’янцях, і весела [Галя] (Вовчок, І, 1955, 157); — А зятьок, що лежав хворий у хаті, зразу оздоровів (Ірчан, II, 1958, 411).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 652.