ОЗЛИДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Дуже збідніти. Кожен хапливо переглядав шматки життя свого за останні роки: скільки отак селян плачуться, не знаючи на кого — озлидніли, лишились без тягла (Головко, II, 1957, 68); * Образно. Душа озлидніла.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 654.