ОЙКУМЕ́НА, и, ж., спец. Сукупність заселених людиною частин земної кулі. * Образно. У величезній ойкумені палеолітичного мистецтва — від Біскайської затоки до Байкалу — мисливські племена робили акцент на 5, 7, 10 елементів у несхожих за мотивами й загальним стилем орнаментах (Наука.., 4, 1968, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 659.