ОКИ́СЛЮВАЧ, а, ч., хім. Речовина, що окислює або сприяє окисленню; оксидатор. Фтор — прекрасний окислювач ракетного рідкого палива (Знання.., 3, 1965, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 663.