ОКОЛЯ́СА, присл., розм. Не прямо, в обхід; кругом, кружним шляхом. Я туди й побіг околяса, далеко було, а братуха прямо пішов (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 674.