ОКОНТУРО́ВАНИЙ, а, е, спец. Позначений контурною лінією. Оконтуровані площі заповнюють різними швами: косою й прямою гладдю, качалочками, вівсюгом, кривулькою (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 674.