ОКО́ПНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до око́пник 2. Окопниці, оточивши дідову бочку, спрагло.. п’ють, а ті, що понапивалися, одразу веселішають (Гончар, Людина.., 1960, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 675.