ОКРЕ́МІШНЬО, рідко. Присл. до окре́мішній. Аналіз і синтез, художні дослідження й узагальнення життєвих явищ у мистецтві не існують окремішньо (Літ. Укр., 25.VIII 1967, 1); Збірка "Дорога під яворами" осягнеться вповні і глибше, коли її брати не окремішньо, а в сукупності з іншими книжками А. Малишка останніх років (Рад. літ-во, 1, 1970, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 678.