ОКУЛЬТУ́РЕНІСТЬ, ності, ж., с. г. Рівень або стан обробітку поля, угіддя і т. д. Велике значення в боротьбі з шкідниками та хворобами [льону] має висока окультуреність поля (Ол. та ефір. культ., 1956, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 685.